Work Text:
Червоні мотузки щільно охоплюють чуже тіло, коліна майже непомітно тремтять, коли стоять на холодній підлозі, а руки за спиною стиснуто у кулаки, нігті яких боляче впиваються в шкіру, залишаючи відбитки місяця. Руде волосся каскадом спадає на оголені плечі, ховає довгим чубчиком напівзаплющені очі з довгими віями, що непомітно тремтять у червоному світлі кімнати. У горлі сухо, чоловік різко піднімає голову, відкриваючи блакитні очі з туманним поглядом у темряву. Від його руху мотузки натягуються, впиваються в шкіру, змушуючи її червоніти, зривають тихе зітхання, що подібно розкату грому в цій тиші навкруги.
Над головою така ж червона підсвітка, у кімнаті стіл як у гримерній з великим дзеркалом, у якому він бачить власне відображення, позаду чорний шкіряний диван і велика шафа, біля якої розташовано ще одне дзеркало ростом з людину. Дорогий темний ламінат неприємно натирає коліна, а ворсистий сірий килим біля дивану немов насміхається над чоловіком. Погляд туманних очей зустрічає такий само — людина, що сидить на дивані, пафосно закидає одну ногу на іншу й дивиться прямо в душу, змушуючи ту тремтіти від пронизливого сталевого позирку.
Навколо чарки з невідомою рідиною, — точно алкоголем, — одну з яких стискають тонкі бліді пальці, від чого у людини на підлозі нервово рухається кадик і у наступну мить скляна посудина летить у стінку, розбиваючись на безчисленні шматки, створюючи шум, що відлунням відбивається від стін на декілька секунд.
Один.
Два.
На “три” чоловік підіймається й швидко опиняється поряд з іншим, не даючи жодної секунди усвідомлення того, що відбувається. Підборіддя хапають ті ж самі пальці і стискають його так, наче зараз чуже обличчя відкинуть так само на підлогу, вдарять і покинуть, лишивши зв'язаним і таким жалюгідним . Лиш куточки губ трішки підіймаються, коли долонь ковзає по щоці, заривається у хвилясте волосся й боляче стискає те біля коріння.
— Одинадцять, — голосно каже Рюноске й так само неочікувано встає. — Час покарання.
Усе тіло враз починає палати, коли Накахара розуміє, що це не час — число. Він з шумом зітхає, порушуючи правила, і миттєво шипить від ляпаса по правій щоці, на якій з'являється невелика подряпина він каблучки, яку не зняв чоловік перед ним. Не можна рухатись, не можна говорити, не можна видавати голосні звуки. Тільки мовчати і виконувати накази — ох, який же він в цьому вправний, проте лише тут і зараз хочеться роздратувати, ослухатися, бо покарання від чоловіка перед ним не можуть не приносити задоволення.
Його хапають за кільце на ошийнику, тягнуть за собою до дивана і — блять — Чюя відчуває як стискається штучна шкіра навколо горла, перекриває доступ до кисню, підливаючи у вогонь паливо чужою владною поведінкою, від якої ноги немов самі по собі розсовуються, а бажання до людини навпроти зростає у більшій швидкості, хоча куди ще більше. Підкоряючись, Чюя буквально повзе, стираючи коліна до крови й ледве стримує видих, коли ті торкаються м'якого килима. Коли Рюноске знов сідає на диван, Чюя схиляє голову до чужої гомілки, притирається як тварина, немов вірне хазяїну цуценя, яких той ненавидить, й тихо стогне, коли його знов за волосся тягнуть та притискають до стегна. Прямо біля паху. У роті в'язка слина накопичується, якою Накахара давиться, коли насолодитися положенням не дають і тягнуть вище, змушують стати на ноги, які не слухаються і тремтять від тривалого перебування в одній позі. Як же хочеться зтягнути чужі непотрібні штани і просто відсмоктати такому Рюноске.
Холодні долоні на власному гарячому тілі, відчуваються правильно і до біса добре: те, як вони стискають талію, стегна і як…
— Мг! — навіть для самого Накахари власна реакція виявляється дещо непристойною, тому що замість обурення. він закочує очі від насолоди. І він всередині сміється на власні роздуми, уявляючи реакцію на них від іншого чоловіка.
Права сідниця пече, стегно навіть більше, бо ляпас по більшому прийшовся саме на нього, а чужа каблучка завдала болю. Не встигає як слід взяти себе до ладу, Акутаґава притягує чоловіка на диван, трохи різко, але з долею ніжності вкладаючи на власні коліна у горизонтальному положенні, щоб випадково не вивернути йому нічого. Під грудною клітиною з'являється поверхня дивану, холод якого ледве не змушує Чюю застогнати в голос від хвилі збудження, що пройшла тілом, варто було його соскам торкнутися штучної шкіри. Долоні Акутаґави грубо давлять на лопатки, змушують повністю лягти і вип'ястити напружені сідниці.
Рюноске все ж таки знімає каблучку, кладе у кишеню й через секунду хапає Чюю за м'яку плоть, стискаючи ту в долонях, що викликає мурашки по тілу і приємну хвилю задоволення. З прихованою ніжністю вони розминають шкіру, ковзають нижче і дражнять, проникаючи в уголовинку між сідницями, але не торкаються входу.
А потім Чюя голосно стогне від неочікуваного ляпасу.
— Рахуй, — хриплий низький голос, від якого член виділяє більше змазки.
— Один, — на видиху швидко мовить Накахара.
Кілька секунд пальці пестять рожеву шкіру, наступної ж миті вибиваючи ще один чужий стогон, змішаний зі словом “два”.
Усе тіло немов оголений наелектризований дріт, воно ледь помітно тремтить кожну секунду і завмирає лише у моменти, коли чужа долонь ударяє по ніжній шкірі, викликаючи хриплий вскрик з черговим числом.
Рахунок доходить до восьми, а Накахара вже відчуває себе на межі сабспейсу, у який йому Акутаґава не дозволяє зануритися, миттєво стискаючи почервонілі половинки в руках. Нічим не прихований член треться о чужі штани, чим викликає в чоловіка схлип від стимуляції і дає відчути мокру через його власний передеякулят тканину. І якби не зв'язані руки за спиною — це брехня, керування гравітацією у нього ніхто не обмежував, — Чюя б вже послав усе до пекла, опрокинув чоловіка на спину й об'їздив так, щоб без сил на нього ж і завалитися, а той нічого зробити б і не міг. Хочеться якомога скоріше відчути себе заповненим, кінчити від члену Рюноске всередині або як сьогодні вранці зі смаком чужої сперми на язику.
Але погляд, з яким він зустрічається, варто було обернутися, прицвяховує до місця, не дає поворухнутися, поки долоні оманливо ніжно пестять сідниці, куди через мить боляче прилітає ляпас, а з вуст зривається “дев'ять” з протяжним стогоном на середині складу.
— Такий невгамовний, — хрипло, прямо над вухом, що червоніє так само, як і шкіра там, знизу. — Будеш власним язиком мені штани вилизувати.
І ця картина у Чюї перед очима викликає лише більше збудження. Тому що це Рюноске і він дійсно може змусити це робити.
— Якби ж таким тебе бачила вся мафія, — і пальці стискають одну із сідниць, відтягнувши ту в бік. — Сам Накахара Чюя лежить на колінах у свого підопічного і благає про його член у своєму задові.
У грудях від чужих слів серце калатає мов навіжене, анус стискається, коли ребро долоні проходиться в небезпечно близькій відстані від нього. Неможливо витримати такого Рюноске, ніколи не знаєш його наступний крок. Це таке солодке передчуття невідомого відчувається на язиці подібно найкращому вину з його колекції.
— Десять! — хникає Чюя, бо удар зачепив внутрішню чутливу сторону стегна. Ще трохи і він натурально заплаче, тому що це занадто для нього, не фізично — емоційно.
— Я б розклав тебе прямо на столі під час засідання, уяви як я міг би втрахувати твоє тіло прямо в нього, поки всі інші б дивилися на твоє затрахане лице. Ти завжди стаєш таким розбитим, варто моєму членові опинитися всередині.
Чюя не витримує, він скиглить і стискає руки в кулаки, спину вигинає, через що соски тільки більше труться о поверхню дивану, пронизуючи тіло ще більшою хвилею задоволення.
— Кожен у кімнаті захотів би трахнути такого Чюю, а тобі тільки це і потрібно. Тобі потрібні лише члени в твоєму задові.
Останній ляпас виявляється сильнішим за всі попередні, Накахара ледве не підскакує від того як горять сідниці, які в ту ж мить боляче стискають, не даючи ані миті розслабитися. Власний член такий важкий, болить від збудження, що з уретри витікає ще більше передсім'я. Число “одинадцять” тоне у вскрику, а сам чоловік тремтить, готовий кінчити від того як Акутаґава може доставити задоволення, не перетинаючи межу з небажаним болем.
Його обережно перекладають на диван, обмежуючи доступ побачити що коїться ззаду, змушують припідняти таз, а через мить відчути свободу у руках і зникнення тиску на шиї. Краєм ока помітно лезо расьомону, а поряд лежать розрізані мотузки з ошийником. Тонкі пальці пестять почервонілу шкіру на чужих передпліччях і такі ніжні турботливі дії ніяк не складаються з тим, що було хвилиною раніше.
— Покажи мені її, — шепоче Рюноске на вухо, кусаючи мочку, поки до іншого доходить сенс фрази.
Від усвідомлення щоки червоніють, нехай цього і не видно. Трохи невпевнено, ніяково, руки тягнуться назад, тремтячі пальці стискають гарячу шкіру сідниць, що все ще печуть, а потім розсувають половинки, відкриваючи вид на вхід, що стискався під уважним поглядом Акутаґави. Це завжди викликає сором, він такий відкритий зараз, оголює не просто тіло, а душу, чим зводить з розуму обох.
Ще один вскрик лунає через секунд шістнадцять, коли його ануса торкається чужий мокрий язик, у ту ж саму мить у куточках очей збираються сльози, тому що це все надто для його чутливого тіла. Пальцями виходить тільки сильніше стиснути власні сідниці, які він так і продовжив тримати, даючи Акутаґаві повний контроль над собою. Чоловік не часто балує його рімінгом, але коли це трапляється — Чюя готовий розпастися на частинки від задоволення, що тілом в ці моменти тече. Кінчик язика розсуває м'які стіночки, вилизуючи всередині з такою жадністю, немов Рюноске його з'їсти хоче. Це недалеко від правди.
Тіло не витримує і здригається від оргазму, варто було всередині опинитися одразу ж двом пальцям, що так солодко-грубо торкнулися простати, викликавши спалахи кольорових кіл перед очима. Накахара руками за край дивана хапається, відпускаючи сідниці, замість цього сильно стискаючи в руках штучну шкіру, поки під животом розтікається невеличка калюжа власної сперми. У цю ж мить по сідниці знов прилітає сильний ляпас, а пальці іншої руки рухаються всередині тремтячого від надмірної стимуляції тіла разом з язиком.
З рота виривається скиглення, тому що його член знов встає, коли подушечки пальців ковзають по залозі, не даючи ні миті розслабитися. Хочеться відчути всередині член чоловіка, щоб той втрахував його у цей клятий диван, можливо, розклав би на тому невеличкому столі та й просто щоб натягнув його тіло — а той би насадився до упору, не чинячи опір, — на власний член до іскр перед очима. Хочеться бути відтраханим настільки, щоб ім'я власне забути й ні про що крім члену всередині себе не думати.
— Блять, — голосно стогне і голову запрокидує. Губами Рюноске ковзає по мошонці, смокче шкіру, поки одна з долоней стискає його сідницю, так само відтягуючи вбік для більш зручного проникнення.
Цього недостатньо. Йому треба більше.
Коли світ перевертається і перед очима замість дивану опиняється стеля, Чюя на мить губиться у просторі, а потім переводить погляд на чоловіка, який тепер нависає над ним. Повністю одягнений, в області паху крізь штани видно чуже збудження, а погляд туманний, хтивий і наповнений такими емоціями, що Накахара готовий заплакати. Його так дратує яким чутливим і емоційним він стає поряд з Рюноске у такі моменти, але з ним не страшно, він не осудить, не відштовхне. Йому можна довіряти.
— Рюноске, я хочу кінчити. Кінчити з твоїм членом всередині, — чхати на сесію, чхати на правила, йому зараз так добре, що ще трохи і він розпадеться на частини.
Він не проти пасти у безодню, лише б Акутаґава був поряд з ним.
У відповідь його талію боляче стискають, а пальці покидають чуже тіло, яке незадоволено намагається насадитися назад на них. І дивиться теж незадоволено, миттєво стискаючи соски Чюї між великим та вказівним пальцями. Останнього вигинає від цього, а коли по одній з горошин ковзає мокрий гарячий язик, не може стримати скиглення від того наскільки він чутливий в цьому місці.
— А ти на нього заслуговуєш? — проїжджається прихованим тканиною брюк членом по чужому, а потім різко штовхається трохи нижче, імітуючи проникнення.
Від цього Накахара тільки більше текти починає, тому що надмірну стимуляцію не припиняють, а з роту хникання виривається варто чоловіку почати покусувати і відтягувати зубами його соски, разом з цим потираючись пахом о чужий. На кинуту Акутаґавою фразою хочеться скиглити, тому що він знов за сьогодні порушив усі їхні правила під час сесії, а тому той продовжить мучити Чюю.
— Може мені варто вставити в тебе іграшку і залишити тут зв'язаним? — посміхається диявольськи, а Накахара розуміє, що тому нічого не заважає так вчинити. Страх у його очах сприймається немов щось смішне, тому що чоловік ховає власне обличчя у чужій шиї, яку через секунду атакує укусами, які прийдеться ховати разом із засосами за високими комірами сорочок. — Скільки разів ти міг би кінчити з вібратором всередині? Я впевнений, що багато. Ти ж полюбляєш кінчати? Ти був би весь у власній спермі, коли я б повернувся.
І від уявлення цієї сцени Чюя не стримує чергове скиглення, тому що це все надто відверто і надто хтиво звучить. Складно не уявити самого себе, що лежить прямо на килимі перед диваном, покритий спереду своїм же сім'ям, що також розтіклося б калюжею під ним. Він би кінчав і кінчав, раз за разом отримуючи оргазм від вібрацій всередині, які б ані на мить не зупинилися. Яким затраханим він тоді міг би виглядати…
Коли Рюноске знов повертається до сосків і відтягує їх по черзі, стримуватися немає більше сил, тому Накахара тремтить від хвилі сильного задоволення, спостерігаючи за тим, як власний член стріляє спермою прямо на темний одяг чоловіка над ним. Перед очима плівка туману від другого оргазму без дотиків, по відчуттям з нього вижали все що можна, але Акутаґава так і не трахнув його по-справжньому, що викликає смуток, тому що чоловік може зараз змусити його хіба що відсмоктати через чужу дезорієнтацію. А цього не хочеться, Накахара хоче задовольнити іншого проникненням, а не тільки язиком.
І Чюя дійсно засмучується, коли Рюноске відстороняється.
Проте ненадовго.
Його в'яле тіло підхоплюють під стегнами і саджають на чужі, що вмить напружуються під вагою тіла зверху, притискаючи спиною до грудної клітини. Тверда ерекція ковзає в уголовинку між сідницями, потирається, розмазуючи передеякулят по шкірі, та ледве задіває тремтячий анус. Повільно пальці виводять візерунки на стегнах, переходять на поясницю, а потім ковзають вище по талії, не забувши стиснути останню, і в котрий раз починають пестити соски, які вже давно набрякли і трохи болять від постійних ласк. У Накахари перед очима розпливається і він проти власної волі немов відключається, як раптом над вухом роздається рівне:
— Помаранчевий, — з чутливих частин тіла долоні зникають, притримують тепер обережно за живіт, зціпившись у замок, поки підборіддям Рюноске влаштовується на плечі чоловіка. — Тобі треба перепочити, — в очах сльози готові зібратись від того наскільки його коханий уважний до чужого стану. Бачить, що Чюя на межі, що готовий провалилися у сабспейс, який на ньому не завжди добре відображається, від якого він довго відходить морально; трахати тіло, що нічого не сприймає, автоматично закочуючи очі від кожного дотику, котре при цьому кричить і благає про більше, немов знаходиться під сильними наркотиками, жадаючи лише член і нову дозу, не входить у кінки Акутаґави й навпаки не збуджує. Йому приємніше, коли людина тебе бажає, не знаходячись ні під алкоголем, ні під наркотиками, ні під впливом сабспейсу, який інші можуть навпаки полюбляти. Рюноске ж боїться, коли його партнер у такому стані.
— Я можу продовжувати, — перервав Накахара чужі думки, коли можливість чітко бачити знов повернулась до нього. Він трохи втомився, але також хоче доставити задоволення Рюноске, тому варто свідомості повернутися, чоловік починає гойдатися на чужих стегнах, через що член партнера знов ковзає між його сідниць.
Тіло ззаду на мить здригається, притискається ближче, а потім відстороняється. У тиші чутно відкриття ковпачка і через хвилину його обережно припідняли, підставивши головку змазаного члену до входу. Насаджують різко, до упору і звуку ляпаса сідниць по чужим стегнам. Це навіть трохи боляче, тому що вони все ще боліли після важкої руки іншого. Але всеодно приємно.
У приміщенні в цей же момент лунає голосний стогін, Чюя спину до хрусту вигинає і тремтить у сухому оргазмі від відчуття гарячого пульсуючого члену всередині нього. Цього разу передишки не дають і починають вбиватися в тіло, яке з останніх сил намагається насаджуватися глибше.
Раптом його підборіддя хапає рука, що надавлює та змушує повернути голову. І від побаченого Накахара починає хникати, тому що він бачить у дзеркалі навпроти дивану як його трахає Рюноске, такого замученого, з волоссям у безладі, червоними очима, туманним поглядом і купою засосів по всьому тілу. Інстинктивно — і тим самим випадково — він гарячими стінками сильно стискає в собі член чоловіка, низький стогін якого миттєво чутно над власним вухом.
— Розсунь ноги ширше, — хрипло говорить, а Чюя навіть не встигає усвідомити сказане, робить це немов за наказом, немов слухняне цуценя мафіозі, який наразі — ледь не завжди — має на нього неабиякий вплив і тримає весь контроль.
Варто Акутаґаві трохи посунутись убік, Чюя широко очі розкриває, жадібно спостерігаючи за тим, як чужий член швидко ковзає в його нутро. Опухлий рожевий анус міцно стискає в собі чужий орган, видно як його подразнені краї розширюються, варто тому увійти глибше, і як стискаються, коли всередині лишається тільки головка. Рукою, що до цього тримала підборіддя Накахари, Рюноске веде нижче і торкається кінчиками пальців місця їх єднання, поки перший погляду не відводить а потім скигле, відчуваючи подушечки пальців прямо поряд з членом їх власника, який ніжно погладжує краї входу. Трохи надавлює на них і уважно спостерігає за змінами на чужому обличчі, яке зараз перебуває у справжньому безладі.
— Подивись як добре ти мене приймаєш, — шепоче в шию. — Твоя дірочка створена для мого члену. Бачиш це? Ти міг би взяти і більше. Що до моїх пальців? Або вібратору? Тобі ж так подобається бути заповненим.
Чюя натурально плаче, емоцій забагато і з ними він не може впоратися, лише повертається до Рюноске і цілує, ще й мокро так, що слина тече прямо по підборіддю, а стогони замінюють дихання. Бачить свій погляд у дзеркалі, через що стає чи то краще, чи навпаки. Тому що руде волосся, що і без того зазвичай у безладі, зараз виглядає ще гірше і лоскоче плече, на яке перекинуто, при кожному поштовху, почервонілі щоки виглядають водночас так невинно, але і так збуджуюче, губи привідкриті й з них безперервно сипляться стогони, осідаючи на стінах кімнати, а саме тіло блищить від поту, який кришталевими краплями стікає з нього.
— Твою ж… — не договорює і запрокидує голову назад, коли член Акутаґави входить глибше, сильно надавлюючи на простату.
Кінчає довше, ніж попередні рази, сперма плеще на живіт з паузами, а з щок Чюї течуть сльози від солодкого задоволення, що пронизує тіло, сили якого здаються вичерпаними. Поглядом, що нічого не в стані зрозуміти, чоловік бачить як по його напруженим м'язам живота, як по рельєфу пресу стікає власне сім'я прямо вниз до входу, в який Рюноске не перестає штовхатися.
— Я не можу більше, будь ласка, не можу, — кричить, плаче і руками намагається схопитися за будь-що. Йому боляче від надмірної стимуляції, його немов на шматки розриває від тих відчуттів, що кожну клітину тіла пронизують. — Я не зможу більше кінчити, будь ласка, Рю.
Але останній не зупиняється, тому що Накахара навіть не намагається його зупинити по-справжньому — достатньо одного правильного слова, але той вперто мовчить, вигукуючи лише благання.
— Зможеш. Будь хорошим хлопчиком, покажи наскільки тобі добре зі мною, — а потім кусає адамове яблуко, трахаючи тіло чоловіка швидше, грубіше, ніж до цього.
Може спостерігати як стискаються пальці на чужих ногах, як хрипить той від, схоже, зірваного голосу, як повільно засихає чужа сперма на рожевій шкірі. З очей течуть сльози, а з підборіддя капає слина, поки одна рука впивається в передпліччя Акутаґави, яким останній тримав талію іншого, а друга стискає штучну шкіру дивану. І виглядає так по блядськи неймовірно.
— Хочу, щоб твої стінки запам'ятали форму мого члену, щоб кожен раз коли я тебе трахаю, вони безперешкодно приймали його, він так ідеально заповнює тебе, — від інтимного шепоту на вухо нутрощі тільки сильніше стискають гарячу плоть, змушуючи відчути кожну венку члену Акутаґави.
Обома руками Рюноске міцно стискає стегна чоловіка і різко починає в такт поштовхам насаджувати його тіло на власний член, немов якусь секс-іграшку. А через кілька хвилин таких маніпуляцій він зупиняється всередині, штовхаючись далі, і глибоко кінчає в Накахарі, який від цього вигинається в спині до хрусту, відчуваючи ще один сухий оргазм. Його немов уносить в інший вимір від насолоди, якою заповнена вся свідомість.
Вони завмирають і важко ковтають кисень, дивлячись хто в стелю, хто в стіну, щоб трохи відновити дихання з власним серцебиттям. Обережно Рюноске намагається вийти з чужого тіла, тому що ще більше стимуляції приносять вже дискомфорт, і завмирає, впершись поглядом у дзеркало. Ліниво Накахара також переводить туди погляд, хоча й майже нічого не бачить через туман перед очима і мокрі вії, що злипалися від сліз. У ту ж мить він змучено стогне, тому що бачить як з нього витікає сперма Рюноске і як той пальцями ніжно збирає її круговими рухами коло країв ануса, у який через секунду штовхає власне сім'я. Розтраханий вхід миттєво приймає його в себе, ледве стримуючи, щоб не витекло. Щоки червоніють і на секунду стає соромно.
— Мм… — тихенько виє Накахара, ховаючи обличчя у згині власного ліктя.
Виглядає Чюя до неможливості затраханим, його грудна клітина важко здіймається, губи покусані до крови, а очі ледве тримаються розплющеними.
Чюя розбитий.
Тягнеться і хапається за Рюноске як за рятувальний круг, тому що душа по відчуттям його покинула та її терміново потрібно повернути назад у тіло, що тремтить від пережитих сильних оргазмів.
— Я не перестарався? — шепоче у руду маківку, коли веснянковий ніс утикається йому в шию.
— Це було неймовірно. Але мені треба трохи часу на відновлення, — зірваним голосом хрипить Накахара, уникаючи контакту червоних сідниць з чужими стегнами. Арахабакі швидко поверне його тіло в нормальний стан.
Обережно, щоб не завдати зайвого болю, Акутаґава підхоплює чоловіка під колінами та лопатками, підіймаючи останнього у повітря, а потім й сам на трохи тремтячих ногах йде в бік ванної кімнати, щоб привести їх обох у порядок.
Так само й у душі він допомагає Чюї помити все тіло, притримує за талію, ніжно цілує в скроні та ласкаво проводить долонями по спині, притискаючи того ближче. Рюноске великими пальцями стирає сіль з щок Накахари, поки вони стоять під гарячим потоком води, змиваючи з себе сліди їх пристрасті. М'язи не так сильно тягне, як могло б, це не боляче і не неприємно, навпаки змушує відчути насолоду і бажання скоріше опинитися в їх просторому ліжку й заснути.
Всіма силами Рюноске намагається якомога ніжніше нанести шампунь на руде заплутане волосся, надто уважно розглядаючи спокійне обличчя з заплющеними очима перед собою. Невелика подряпина, що залишилася від каблучки, вже покрилася корочкою і на завтра її вже має не бути, тому Рюноске притискається губами до неї, мовчки вибачаючись. В думках лише те який Чюя неймовірний, який він прекрасний і як Рюноске його кохає.
— Приготувати тобі удон? У нас залишилося трохи курки, — питає, витираючи мокре волосся Накахари махровим рушником. Йому ліниво кивають, сліпо цілують кудись у щоку і, закутавшись у легкий халат, покидають ванну кімнату, зникаючи у спальній у пошуках одягу.
Поки Чюя пропадає в поличках шафи, Акутаґава наводить порядок у ванній, кидаючи брудний одяг у корзину, прибирає різні пляшки з використаними шампунями і гелями. Вдягає темні домашні штани з широкою сірою футболкою, які залишив тут завчасно, знаючи, що знадобиться свіжий одяг, а потім йде на кухню, занотувавши собі не забути про безлад у іншій кімнаті.
На столі швидко опиняються потрібні продукти, а пізніше чутно кроки за спиною і шипіння разом з шурхітом, коли Накахара сідає на диван, вмостившись на двох подушках на тому. У кухні вмикається спочатку плазма з якимось фільмом, — судячи по звукам, детектив, — а потім і плита, на яку Акутаґава ставить готуватися локшину, потім же погрузившись у нарізання овочів і тієї курки, про яку повідомляв свого чоловіка раніше.
Останній тихо встає під звуки пострілів з телевізору, підходить з-за спини до Рюноске й обіймає його за талію, зціпивши руки у замок і вклавши підборіддя на плече. Краєм ока Акутаґава бачить окуляри, що спали на кінчик веснянкового носа, і вивертає голову, змазано цілуючи Чюю у скроню.
— Поїхали в Кіото на вихідних. Хочу зустріти Ханамі на “Шляху Філософа”, — ліниво рухає губами, торкаючись ними шиї Акутаґави.
— І пройтися по Сагано? — чоловік відкладає ніж і стискає в долоні замок з чужих, — але таких рідних — рук.
— Люблю його звуки. І атмосферу. Заспокоює.
Більше пояснень не треба, достатньо дотику м'яких губ на вустах і тихого “кохаю тебе.”